Перебіг неоголошеного російсько-українського військового конфлікту: мілітарні, дипломатичні та геополітичні чинники

Abstract

У дослідженні аналізуються передумови, перебіг й сучасні суспільно-політичні наслідки агресії Російської Федерації проти України та української нації, які мають ознаки не лише прямого й прихованого, але й міждержавного конфлікту і навіть, цивілізаційного протистояння. У статті застосовано порівняльно-історичний, історико-типологічний, ретроспективний та інші методи. Доведено що, євроатлантичній спільноті треба не задовольнятися меморандумами про мир і порозуміння з РФ, а розпочати активно реагувати на російсько-українську війну. Для цього їм потрібно, принаймні: 1) змінити напрямок політики щодо порушників міжнародних домовленостей та не потурати агресору, а швидко його карати; 2) реформувати НАТО у контексті сучасних геополітичних і геостратегічних викликів та особливостей гібридного протистояння; 3) посилити інформаційну безпеку та успішно протидіяти тотальній фейковій пропаганді й кібератакам з боку РФ; 4) блискавично реагувати на порушення кордонів як членів НАТО, так і країн ЄС й асоційованих з ними держав (таких, як Україна), яких можна по праву віднести до європейської цивілізації. Проаналізувавши російську військову й інформаційну агресію супроти українців та сучасні суспільно-політичні наслідки війни на сході й півдні України у 2014–2019 рр., можна дійти висновку, що це не звичайне збройне протистояння за землі, природні ресурси, населення тощо, а цивілізаційний конфлікт. Зрештою, якщо його вчасно не зупинити, він може призвести до Третьої світової війни. Незважаючи на кількісну та якісну перевагу агресора, Україна зупинила збройне вторгнення нападників.