Процес електрошлакового наплавлення з використанням електродних порошкових дротів

Abstract

У даній роботі розглянуто технологію та техніку електрошлакової наплавки, а також приклади промислового застосування електрошлакової наплавки. Цей процес заснований на виділенні тепла електричного розряду у ванні розплавленого флюсу. Електрошлакова наплавка використовується для виготовлення біметалічних деталей, а також для отримання зносостійких покриттів. У процесі наплавлення електричний струм проходить через розплавлений зварювальний флюс, у результаті виділяється тепло, необхідне розплавлення кромок деталей і електрода. Електрод подається у ванну, що складається з рідкого флюсу, обмежену поверхнею, що розплавляється, і спеціальним формуючим пристроєм. Формуючим пристроєм можуть служити графітові, мідні або сталеві накладки. Флюси, що застосовуються, повинні мати певну в'язкість і електропровідність. При використанні флюсів з малою окислювальною здатністю мають місце незначні втрати легуючих елементів наплавлення. Електродами для наплавлення можуть бути зварювальні дроти, стрічки або стрижні великого перерізу. Температура внаслідок низької електро- та теплопровідності досягає більше 2000°С. Швидкість плавлення електрода дуже велика, коефіцієнт плавлення досягає 30 г/А ч., втрати на розбризкування практично відсутні.Кращі умови для наплавлення основного металу та отримання глибокої шлакової ванни створюються при вертикальному положенні шва, тому електрошлакове наплавлення найчастіше застосовують у поєднанні з примусовим формуванням зварювального шва. Наплавлення починають і закінчують з фіксацією деталі на спеціальних технологічних планках, які потім видаляють з деталі. На початку, поки процес ще не встановився, наплавлений шар може бути недостатньої якості, ця частина шва і залишається на початковій планці, в кінці шва планки застосовуються для виведення усадкової раковини.