СТАН СФОРМОВАНОСТІ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФІЗИЧНИХ ТЕРАПЕВТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН

Abstract

Охарактеризовано інструментарій і результати комплексного педагогічного дослідження стану сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх фізичних терапевтів у процесі вивчення фахових дисциплін. Основними завданнями дослідження визначено аналіз рівня сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії та подальша характеристика прояву окремих компонентів здоров’язбережувальної компетентності у процесі вивчення фахових дисциплін. Рівень сформованості здоров’язбережувальної компетентності визначався через узагальнення та інтеграцію даних діагностики окремих критеріїв сформованості здоров’язбережувальної компетентності (аксіологічного, когнітивного, технологічного, особистісного). Сформульовано основні тенденції актуального стану сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх фізичних терапевтів у процесі вивчення фахових дисциплін: наявна система навчання фаховим дисциплінам дозволяє найглибше сформулювати когнітивно-змістовий компонент здоров’язбережувальної компетентності, що відображено у результатах діагностики когнітивного критерію, згідно з яким результати дослідження студентів експериментальної і контрольної груп мають найвищі результати за високим і середніми рівнями сформованості. Найбільш актуальною, визначеною у процесі дослідження, потребою молоді у контексті проблеми дослідження є формування діяльнісно-процесуального компоненту здоров’язбережувальної компетентності, оскільки результати діагностики діяльнісного критерію показали найнижчі результати оцінки студентами рівня володіння технологіями, уміннями, навичками, компетентностями щодо реалізації професійних функцій. Результати дослідження особистісного і аксіологічного критерію характеризуються порівняно однаковими кількісними даними розподілу досліджуваних студентів за рівнями сформованості окремих компонентів здоров’язбережувальної компетентності та вимагають упровадження у процес вивчення фахових дисциплін сучасних діалогічних, дискусійних, інтерактивних методів навчання, спрямованих на формування професійно важливих якостей майбутніх терапевтів та розвиток у них свідомої внутрішньої мотивації щодо здоров’я як особистої та суспільної термінальної цінності та здоров’язбережувальної компетентності як інструментальної цінності. Прогнозовано, що рівні сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх фізичних терапевтів як узагальнені дані діагностики окремих критеріїв могли б бути вищими за умови підсилення практичної та особистісної орієнтованості викладання фахових дисциплін.