ЧОМУ «РУССКІЙ МІР» НЕ СПІЙМАВ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДУ

Abstract

У статті висунуто й обґрунтовано гіпотезу, що Григорій Сковорода мав на увазі значною мірою саме «русскій міръ», коли говорив, що «світ ловив мене, та не спіймав». Доказами на користь істинності цієї гіпотези є: антиавторитарний характер філософії Григорія Сковороди; оригінальність філософії Григорія Сковороди на противагу вторинності й еклектичності філософії «русского міра»; духовна концепція українства як антипода матеріалістичності російської царської імперії; вчення Сковороди про добре і зле серце. Сковорода не просто уникав зазіхань російської імперії на його свободу, але протистояв цим зазіханням через поширення своїх творів, які пропагували духовну свободу, непокору тиску матеріальних обставин, заохочували саморозвиток особистості. Твори Сковороди тривалий час поширювалися переважно в рукописах, що можна вважати аналогом сучасних соціальних мереж. Відповідно спротив Григорія Сковороди царському режиму мав характер ідейної та інтелектуальної партизанської боротьби з авторитаризмом. Григорій Сковорода є українцем за духом своєї філософії, яка має приховану антиавторитарну спрямованість і явний соціально-емансипативний характер.