ГУЦУЛЬЩИНА ТА ЇЇ ФОЛЬКЛОРНІ ОЗНАЧЕННЯ В ОПОВІДАННІ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ «КЕРМАНИЧ»: ТОЧКИ ДОТИКУ З ЮРІЄМ ФЕДЬКОВИЧЕМ

Abstract

Статтю присвячено ранній творчості українського письменника Марка Черемшини (1874–1927). Об’єктом дослідження стало дебютне оповідання цього автора «Керманич» (1896). Зважаючи на досвід попередніх літературознавців (Микола Зеров, Олекса Засенко та ін.), зроблено спробу відчитати особливості бачення Марком Черемшиною Карпат. Зокрема відзначається, що звернення письменника до теми Гуцульщини було органічним і закономірним, оскільки не потребувало додаткового входження в реалії, проблематику і тематику гірського регіону. Оповідання «Керманич» позначене рисами романтичного світобачення автора з елементами сентиментальності. Письменник широко використовує гуцульську говірку з характерною для неї лексикою та зменшувально-пестливими формами. У сприйнятті Марком Черемшиною Гуцульщини помітний вплив Юрія Федьковича. З’ясовано, що Марко Черемшина прийшов у літературу з відчуттям причетності до старшого письменника, з яким був знайомий його батько. Юрій Федькович оспівував Гуцульщину, тому й став позитивним прикладом, опосередковано вказавши на можливість писати про гуцулів. Робив це Марко Черемшина, йдучи своїм шляхом, а не наслідуючи Юрія Федьковича. У контексті зрослого інтересу до Карпат, актуальність статті полягає в з’ясуванні впливу постаті Юрія Федьковича на зацікавленняМарка Черемшини можливостями відтворення Гуцульщини у художній літературі. Акцентовано увагу на показі письменником карпатського регіону в повісті «Керманич», а також розгляді його «спільності» із творчістю Юрія Федьковича. Наукова новизна статті в тому, що розкрито особливості бачення Гуцульщини молодим Марком Черемшиною. Звернення автора до теми Гуцульщини показано як органічне і логічне. Через призму біографії письменника, використання спогадів, а також порівняння лексики творів обох письменників дається відповідь на питання про шляхи впливу Юрія Федьковича на молодого Марка Черемшину. Добір методів дослідження при написанні цієї статті зумовлено конкретними завданнями. Вихідними для автора є загальнонаукові принципи об’єктивності, історизму тощо. Застосовано принципи філологічного, культурно-історичного, психо-біографічного методів дослідження. Розкрити завдання вдалося з використанням можливостей, які дає біографічний метод (обставини впливу Юрія Федьковича на Марка Черемшину). Водночас для з’ясування, яким був цей вплив і як він відобразився на ранній творчості Марка Черемшини, вдаємося до порівняльного методу, що дає змогу зробити низку науково обґрунтованих висновків. У результаті виявлено, що в інтерпретації Гуцульщини Марком Черемшиною помітний опосередкований вплив Юрія Федьковича. Марко Черемшина прийшов у літературу з почуттям приналежності до письменника Юрія Федьковича через родинні зв’язки. У його творчому світі також є акцент на сферах, пов’язаних з Юрієм Федьковичем. Письменник широко використовує гуцульську говірку з її характерною лексикою та зменшувально-пестливими формами. Марко Черемшина зрозумів, що життєвий матеріал, яким він володіє як вихідець із Гуцульщини, може бути використаний для створення оригінальних художніх текстів про цей край Карпат, у чому власне і полягає вплив Юрія Федьковича на Марка Черемшину.