Experimental research of vocational training of future physical training teachers for organizing individual work with pupils

Abstract

У статті схарактеризовано логіку організації професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями. Узагальнено сучасні тлумачення сутності педагогічного експерименту. Конкретизовано принципи, на які опиралось експериментальне дослідження професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями. Висвітлено ключові віхи авторської наукової розвідки впродовж кожного з етапів. На пошуково-теоретичному етапі здійснювався аналіз міждисциплінарної (педагогічної, філософської, енциклопедичної, словниково-довідникової) літератури з метою встановлення стану розв’язання проблеми дослідження; виявлявся рівень вивченості проблеми та її відображення у практиці; визначалися об’єкт, предмет, мета, завдання, робоча гіпотеза дисертаційного дослідження, теоретико-методологічна база та науковий апарат, конструювався інструментарій експериментальної роботи. На діагностичноконстатувальному етапі (2017−2018 н.р.) проводилися експериментальні дії з метою уточнення робочої гіпотези, що давало змогу обґрунтувати складники (концепти) авторської концепції та системи професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями; відбувалося конструювання структурно-функціональної моделі означеного процесу. Окреслений етап передбачав організацію діагностичного та констатувального підетапів педагогічного експерименту з метою визначення стану сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями. Діагностика здійснювалася з урахуванням обґрунтованих компонентів, критеріїв, показників і рівнів досліджуваної готовності. Впродовж третього – формувального – етапу дослідження (2018−2020 н.р.) відбувалася цілеспрямована реалізація авторської системи професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями шляхом апробації педагогічних умов, впровадження яких в освітній процес спрямовувалося на досягнення мети дослідження. На четвертому – аналітично-підсумковому – етапі (2020− 2021 н.р.) здійснено організацію контрольного зрізу стану сформованості досліджуваної готовності задля доведення ефективності методики реалізації авторської системи; узагальнення підсумків експериментальної роботи та систематизація отриманих емпіричних даних підсумкової діагностики; осмислення перспективи реалізації результатів дослідження шляхом внесення змін у державні освітні стандарти загальної та вищої освіти.