{"title":"ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ВИВЧЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ ДОСВІДУ ЗБРОЙ¬НИХ СИЛ УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНИХ ОПЕРАЦІЯХ ІЗ ПІДТРИМАННЯ МИРУ ТА БЕЗПЕКИ","authors":"Ю.М. Пащук","doi":"10.33577/2313-5603.39.2023.78-89","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття присвячена організаційному (колективному) вивченню та впровдженню досвіду українських національних контингентів у міжнародних операціях із підтримання миру та безпеки, а також його впливу на розвиток стандартного процесу вивчення та впровдження досвіду у Збройних Силах України. Вищезазначена діяльність досліджується протягом двох основних періодів еволюції організаційного вивчення та впровдження досвіду в Збройних Силах України: 1) грудень 1991 р. – грудень 2018 р.; 2) січень 2019 р. – лютий 2022 р. \nНеобхідність вивчення воєнно-історичних аспектів із аналізу та імплементації досвіду Збройних Сил України в операціях із підтримання миру зумовлена, насамперед, важливістю таких досліджень для забезпечення більш ефективного функціонування сучасної Системи вивчення та впровдження досвіду в умовах протистояння російській збройній агресії. Важливість та актуальність цього науково-практичного завдання визначається також відсутністю в українській історіографії спеціальних досліджень. \nРозглянуті у статті два вищезгадані періоди відрізняються, насамперед, процесами та процедурами аналізу та імплементації набутих колективних знань, а також мають різну здатність до їх засвоєння і трансформації. Крім того, вони характеризуються неоднаковою роллю та внеском українського військового досвіду участі в міжнародних операціях із підтримання миру в розвиток організаційного вивчення та впровдження досвіду в Збройних Силах України. До початку російської збройної агресії у 2014 році організаційне вивчення та впровдження досвіду міжнародних операцій із підтримання миру відігравало провідну роль, і ця діяльність мала значний вплив на розвиток процесів вивчення та впровадження досвіду у Збройних Силах України. Після початку Антитерористичної операції у квітні 2014 року з очевидних причин така діяльність не була найвищим пріоритетом. Але практика та передовий досвід аналізу та імплементації досвіду в операціях із підтримання миру широко використовувався для кардинальної переорієнтації на організаційне вивчення та впровадження бойового досвіду і стала відправною точкою подальшого розвитку процесів і процедур вивчення та впровдження досвіду у Збройних Силах України. \nЗі створенням у 2019 році перспективної Системи вивчення та впровадження досвіду у Збройних Силах України було розроблено та затверджено Доктрину з вивчення та впровадження досвіду та Інструкцію зі збору спостережень, ідентифікації, поширення та впровадження уроків і передового досвіду. Українські війська також отримали відповідні процедури аналізу та впровадження досвіду українських національних контингентів у міжнародних операціях із підтримання миру та безпеки.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-05-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Військово-науковий вісник","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.39.2023.78-89","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Стаття присвячена організаційному (колективному) вивченню та впровдженню досвіду українських національних контингентів у міжнародних операціях із підтримання миру та безпеки, а також його впливу на розвиток стандартного процесу вивчення та впровдження досвіду у Збройних Силах України. Вищезазначена діяльність досліджується протягом двох основних періодів еволюції організаційного вивчення та впровдження досвіду в Збройних Силах України: 1) грудень 1991 р. – грудень 2018 р.; 2) січень 2019 р. – лютий 2022 р.
Необхідність вивчення воєнно-історичних аспектів із аналізу та імплементації досвіду Збройних Сил України в операціях із підтримання миру зумовлена, насамперед, важливістю таких досліджень для забезпечення більш ефективного функціонування сучасної Системи вивчення та впровдження досвіду в умовах протистояння російській збройній агресії. Важливість та актуальність цього науково-практичного завдання визначається також відсутністю в українській історіографії спеціальних досліджень.
Розглянуті у статті два вищезгадані періоди відрізняються, насамперед, процесами та процедурами аналізу та імплементації набутих колективних знань, а також мають різну здатність до їх засвоєння і трансформації. Крім того, вони характеризуються неоднаковою роллю та внеском українського військового досвіду участі в міжнародних операціях із підтримання миру в розвиток організаційного вивчення та впровдження досвіду в Збройних Силах України. До початку російської збройної агресії у 2014 році організаційне вивчення та впровдження досвіду міжнародних операцій із підтримання миру відігравало провідну роль, і ця діяльність мала значний вплив на розвиток процесів вивчення та впровадження досвіду у Збройних Силах України. Після початку Антитерористичної операції у квітні 2014 року з очевидних причин така діяльність не була найвищим пріоритетом. Але практика та передовий досвід аналізу та імплементації досвіду в операціях із підтримання миру широко використовувався для кардинальної переорієнтації на організаційне вивчення та впровадження бойового досвіду і стала відправною точкою подальшого розвитку процесів і процедур вивчення та впровдження досвіду у Збройних Силах України.
Зі створенням у 2019 році перспективної Системи вивчення та впровадження досвіду у Збройних Силах України було розроблено та затверджено Доктрину з вивчення та впровадження досвіду та Інструкцію зі збору спостережень, ідентифікації, поширення та впровадження уроків і передового досвіду. Українські війська також отримали відповідні процедури аналізу та впровадження досвіду українських національних контингентів у міжнародних операціях із підтримання миру та безпеки.