MUSCOPHILISM OF GALICIA: ON HISTORY OF THE ISSUE

Abstract

© Фаріон Ірина, 2018 Москвофільство як політичне явище набуває особливої гостроти та актуальності під час російсько-української війни, що почалася з анексії Криму та третини Донбасу в лютому–березні 2014 року. Осмислення та аналіз цього явища в його історичній ретроспективі дає можливість з’ясувати основні причини перманентного спалаху незакінченої війни між Україною та Росією та екстраполювати історичні обставини на сучасність. Для викриття москвофільства як засобу колонізації мислення на основі джерел москвофільства ще від ХVI століття проаналізовано їхню трансформацію через релігійну і політичну діяльність відомих осіб Галичини, досліджено ментально-політичну проблему москвофільства в Галичині в історичній ретроспективі: від кінця ХVI до початку ХХ століття. Проаналізовано зародження та еволюцію ренегатських ідей москвофільства від обґрунтування українсько-московської релігійно-етнічної єдності у посольстві львівських братчиків 1592 року до абсолютної підтримки Росії під час її окупації Галичини в 1914 році. Показано як Перша світова війна стала початком кінця промосковських настроїв. Москвофіли розкололися на «старорусів» та «новокурсників» (від «новий курс» на засвоєння «модерної російської ідентичності»), останні з яких. стали на позиції повної національнополітичної єдності з Росією і прийняття російської літературної мови. Осмислено релігійно-панславістську орієнтацію з гаслом єдиної віри, традиції та мови (зокрема церковнослов’янської), що з особливою силою спалахує в першій половині ХIХ століття на хвилі контрреволюційних подій 50-х років, коли москвофільство як ідеологія денаціоналізації та пораженства перетворюється на форпост окупації Росією Галичини. Ключові слова: ренегатські ідеї, москвофільство, історична ретроспектива, російськоукраїнська війна.