Емоційне благополуччя дітей та педагогів: проблеми та практика підтримки в умовах військової агресії

Abstract

Метою нашого дослідження є теоретичне обґрунтування значимості емоційного благополуччя для повноцінного особистісного розвитку дітей. Виклики пов’язані з широкомасштабною війною, розв’язаною Російською Федерацією проти України, спричинили суттєві зміни у напрямах, формах і методах професійної діяльності педагогів, змісті професійної підготовки. Емоційне благополуччя – одна з базових якостей життя людини, важлива умова збереження фізичного та психічного здоров’я. Його фундамент закладається в дитячому віці та є необхідною умовою розвитку дитини. У нашому дослідженні розглянуто основні виклики які стоять перед системою освіти в умовах воєнного стану як-то: створення безпечного освітнього середовища для всіх учасників освітнього процесу; необхідність відновлення та ефективної організації освітнього процесу в закладах освіти в умовах воєнного стану та у повоєнний час; вирішення питання психолого-методичного та інформаційного забезпечення всіх учасників освітнього процесу системи освіти; проблема налагодження ефективної комунікації між учасниками освітнього процесу та запропоновано шляхи їх вирішення. Проведенний аналіз наукової літератури, дозволив зробити висновок, що інформаційне поле, яким оточена дитина, пронизано різними почуттями та емоціями. Емоції дають можливість отримувати той, важливий інформаційний матеріал, без якого неможливе людське спілкування. Картина світу дитини, формується завдяки саме почуттям та емоціям, які вона переживає під час спілкування та спостережень. Емоції відіграють значну роль у становленні особистісного розвитку та забезпеченні психічного благополуччя підростаючого покоління. Поряд з вивченням змісту емоційного розвитку в дитячому віці дослідники особливу увагу приділяють вивченню умов, які сприяють або перешкоджають повноцінному становленню емоційної сфери дитини. В роботах авторів показано, що цей процес не є стихійним, він відбувається в результаті цілеспрямованого виховання, що спирається на механізми онтогенезу. У зв’язку з цимстає очевидним роль дорослого в емоційному розвитку дитини. Узагальнюючи теоретичні результати дослідження можемо стверджувати що, емоційне благополуччя – базове відчуттяемоційного комфорту, що забезпечує довіру й активне ставлення до світу. Забезпечується емоційне благополуччя проявом турботи дорослого й демонстрацією дитині свого позитив-но-емоційного ставлення до неї.