СУЧАСНЕ ОСМИСЛЕННЯ ДУХОВНОЇ СПАДЩИНИ О. КИРИЛА СЕЛЕЦЬКОГО

Abstract

У статті представлено життя та духовну спадщину Слуги Божого о. Кирила Селецького, глибокого душпастиря, засновника перших активних чернечих згромаджень УГКЦ: сестер-служебниць НДМ та св. Йосифа ОПДМ. До 1892 р в Українській греко-католицькій церкві існував лише Василіянський чин. Умови прийняття кандидаток до сестер-василіянок були досить вимогливими. Засновуючи нові згромадження, священник увів реформу, яка дозволяла українським дівчатам вступати до них без вимоги внесення посагу. У вихованні черниць акцентував на аскезі та поверненні до євангельського радикалізму. Прагнув, щоб у спільнотах заснованих ним згромаджень плекалася духовність Сходу та провадилась активна діяльність серед населення, особливо виховна праця з дітьми, тому заснував під їх проводом перші українські захоронки, що стали осередками плекання духовної та національної свідомості дитини, муравлиним трудом формували ідентичність народу. Ціль душпастирського служіння о. Кирила – привести людську душу до Бога. Серед багатьох осягнень та нагород у житті найбільше цінував дар духовного батьківства, про що особисто визнавав у листі до митрополита Андрея Шептицького. Звернення «духовний отче» було для священника найбільшою нагородою та пригадуванням про обов’язок духовного супроводу повірених йому душ. Він був духовно зрілою особистістю, знав Бога. Це знання спонукало його до постійної праці над поширенням Слави Божої, розвитком Церкви. Плодами цієї праці є живі парафії, чисельні покликання до священства та богопосвячених згромаджень. Духовні вартості ми не можемо оцінювати людськими мірками, проте численні покликання до богопосвяченого життя з парафій священника, твори, у яких він вміло та доступно навчає людину пізнавати Бога, жити за Його заповідями є незаперечним доказом величі особи Слуги Божого о. Кирила Селецького, його великого внеску у розвиток церковного життя та формування свідомості народу. У статті представлено основні принципи духовного життя, якими керувався священник. На основі публікацій, статей, дописів о. К. Селецького, які стосуються тематики духовного життя християнина, викладено бачення автором етапів розвитку духовного життя людини, його розуміння ролі духовного провідника у духовній формації особистості