{"title":"СКАРГА КОМАНДУВАННЯ ХІ АРМІЙСЬКОГО КОРПУСУ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ АРМІЇ ЩОДО ПЕРЕШКОД У ВИКОРИСТАННІ ЕКСКОСТЕЛУ ЄЗУЇТІВ У ЛЬВОВІ ЯК ГАРНІЗОННОГО ХРАМУ","authors":"Олег Володимирович Друздєв","doi":"10.33577/2313-5603.39.2023.102-110","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті вводиться до наукового обігу та аналізується раніше неопублікований документ, який стосується питання існування у Львові в кінці ХІХ століття гарнізонного храму для австрійських військових, які дислокувалися у місті. З огляду на відсутність предметних студій з історії цієї теми, публікація нещодавно виявлених у Центральному державному історичному архіві України у м. Львові матеріалів, які стосуються питання проведення Богослужінь для військових у ексєзуїтському храмі святих апостолів Петра і Павла (зараз – Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла) має вагоме значення. Одним з таких джерел є скарга командування ХІ Армійського корпусу австро-угорської армії щодо перешкод у використанні екскостелу єзуїтів у Львові як гарнізонного храму, які чинила адміністрація самого храму. Аналіз цього документа дає достатньо інформації для розуміння суті проблеми, яка стала підставою для скарги. На жаль, на даний час, документ-відповідь на цю скаргу не знайдений. Окрім цього, доволі обмежена джерельна база до історії храму та дотичних до нього питань душпастирства військових австро-угорської армії у Львові не дає можливості розглянути ці непорозуміння між військовими та Орденом єзуїтів у історичній ретроспективі. З огляду на це, питання використання храму святих апостолів Петра і Павла як гарнізонного храму міста у ХІХ ст. залишається відкритим та потребує подальших студій. Опублікований у цій статті документ є доброю нагодою визначити напрями пошуків документів та інших відомостей, які б дали відповідь на це питання у майбутньому.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"49 4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-05-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Військово-науковий вісник","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.39.2023.102-110","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті вводиться до наукового обігу та аналізується раніше неопублікований документ, який стосується питання існування у Львові в кінці ХІХ століття гарнізонного храму для австрійських військових, які дислокувалися у місті. З огляду на відсутність предметних студій з історії цієї теми, публікація нещодавно виявлених у Центральному державному історичному архіві України у м. Львові матеріалів, які стосуються питання проведення Богослужінь для військових у ексєзуїтському храмі святих апостолів Петра і Павла (зараз – Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла) має вагоме значення. Одним з таких джерел є скарга командування ХІ Армійського корпусу австро-угорської армії щодо перешкод у використанні екскостелу єзуїтів у Львові як гарнізонного храму, які чинила адміністрація самого храму. Аналіз цього документа дає достатньо інформації для розуміння суті проблеми, яка стала підставою для скарги. На жаль, на даний час, документ-відповідь на цю скаргу не знайдений. Окрім цього, доволі обмежена джерельна база до історії храму та дотичних до нього питань душпастирства військових австро-угорської армії у Львові не дає можливості розглянути ці непорозуміння між військовими та Орденом єзуїтів у історичній ретроспективі. З огляду на це, питання використання храму святих апостолів Петра і Павла як гарнізонного храму міста у ХІХ ст. залишається відкритим та потребує подальших студій. Опублікований у цій статті документ є доброю нагодою визначити напрями пошуків документів та інших відомостей, які б дали відповідь на це питання у майбутньому.