ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Abstract

УДК 656.01; JEL Classification: R40 Мета дослідження полягає у встановленні складу та структури об’єкта при державному регулюванні розвитку транспортної інфраструктури. Методика дослідження . Для досягнення поставленої мети у науковій роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для уточнення сутності транспортної інфраструктури, теоретичних засад та інструментарію державного регулювання розвитку транспортної інфраструктури; системного та комплексного підходу – для визначення складових транспортної інфраструктури. Результати дослідження . У статті проведений аналіз наукової літератури дав змогу автору визначити найбільш комплексну та змістовну дефініцію «транспортна інфраструктура»; досліджено складові транспортної інфраструктури. Визначено основні завдання державного регулювання на транспорті. Встановлено склад і структуру об’єкту при державному регулюванні розвитку транспортної інфраструктури: визначено сутність і зміст транспортної інфраструктури; сформульовано цілі та задачі державного регулювання розвитку транспортної інфраструктури; встановлено взаємозв’язок транспортної інфраструктури як об’єкта державного регулювання та середовища; встановлено характер відносин транспортної інфраструктури як об’єкта державного регулювання та середовища; визначено інформаційне забезпечення зв’язків між об’єктом, суб’єктом і завданнями державного регулювання розвитку транспортної інфраструктури. Запропоновано модель державного регулювання розвитку транспортної інфраструктури. Наукова новизна . Полягає у визначенні складу та структури транспортної інфраструктури. Розроблено модель об’єкту при державному регулюванні розвитку транспортної інфраструктури, яка сформована на основі ідентифікації та розмежування її складових. Практичне значення отриманих результатів . Модель об’єкта при державному регулюванні розвитку транспортної інфраструктури, яка сформована на основі розмежування її складових і визначення основних характеристик, є підґрунтям для упорядкування управлінських процедур і застосування найбільш доцільних та ефективних методів їх реалізації.