ОГЛЯД КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ОСНОВ ТА МОДЕЛЕЙ СІЛЬСЬКОГО РОЗВИТКУ

Abstract

У статті розглянуто відмінні соціальні та економічні умови міських та сільських територій. Вони створюють передумови зростання напруженості та формування диспропорцій, що послужило підґрунтям адміністративно-територіальної реформи в Україні у 2017-2019 рр. Визначено періодичність еволюції концептуальних основ сільського розвитку в країнах ЄС. Нині ключовими є концепції сталого, ендогенного та інклюзивного розвитку. Набір концепцій трансформувався в нову парадигму сільського розвитку. Основними її принципами виступають участь багатьох акторів, багатосекторальність та  багаторівневість розвитку. Виокремлено відмінності у трактуванні сутнісних ознак моделей сільського розвитку вітчизняними та іноземними дослідниками, які відображують зміни пріоритетів сільського розвитку та механізмів їх досягнення. Встановлено, що в Україні фактично підтримується перехід від галузевої до багатогалузевої (перерозподільчої) моделі сільського розвитку. Акцентується увага на збільшенні доходів сільських жителів за рахунок диверсифікації підгалузей сільського господарства, при цьому розвитку соціального капіталу, захисту довкілля, розширенню правових та політичних здібностей приділяється недостатня увага. Доведено необхідність переходу до моделі «Розумні села». Її розглянуто у 6 вимірах, а саме: прозоре, швидке, децентралізоване управління; відповідність ІТ-інфраструктури можливостям населення; розвиток природнього, людського та економічного потенціалів; необхідності розбудови жорсткої та м’якої інфраструктури; забезпечення комфортності умов життєдіяльності та легкості доступу до послуг; iдентифікація та маркетинг бренду села. Визначено першочерговість таких сфер сільського розвитку у після воєнній період відбудови України:  розвиток людського та соціального капіталу, формування інклюзивних та відкритих структур управління, відновлення  мереж жорсткої та м’якої інфраструктури.